Історія
 
Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка був створений згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1244 від 12.12.64 р. (наказ МОЗ України № 40 від 18.01.65 р.). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 22.03.93 р. інститут переданий у підпорядкування Академії медичних наук України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 732 від 13 липня 2011 р. «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1913 «Про затвердження Статуту Академії медичних наук України» внесено такі зміни до найменування установи: Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (Постанова Президії Національної академії медичних наук України № 19/8 від 6 жовтня 2011 року).
Інститут є провідною в Україні науково-дослідною установою в галузі ендокринології, базою для підготовки аспірантів, клінічних ординаторів, захисту докторських і кандидатських дисертацій з фаху «ендокринологія», підготовки спеціалістів на курсах стажування та інформації з даної спеціальності, а також засновником журналу «Ендокринологія».
Велику роль у створенні інституту відіграли видатні вчені, ті, кого вже немає серед нас — В. П. Комісаренко, Н. В. Ромашкан, Г. М. Поволоцька, І.А. Безвершенко, В. Я. Кононенко, В. Ф. Чеботарьов, Ю. М. Зурнаджи, С. В. Варга, Г. В. Валуєва, О. В. Епштейн.
В інституті створені наукові школи в галузі патофізіології ендокринної системи (засновником якої був академік В. П. Комісаренко) та в галузі клінічної ендокринології (Н. В. Ромашкан, А.С. Єфімов, О. А. Бєнікова та інш.).
Чимало праці та зусиль доклали у становлення інституту відомі вчені, які організували його наукові підрозділи, впродовж багатьох років їх очолювали, формували напрями наукових досліджень і зараз продовжують працювати — М. Д. Тронько, А.С. Єфімов, О. Г. Резніков, К. П. Зак, І.В. Комісаренко, Т.І. Богданова, О. С. Мікоша, В. А. Олійник, В. В. Корпачев, В.І. Кравченко, С. Т. Зубкова, П. М. Павлюк, Є.В. Лучицький, Т. М. Мишуніна, Л. М. Калинська, Я. Г. Бальон та інші.
Фундатором і першим директором інституту був академік В. П. Комісаренко — видатний ендокринолог, патофізіолог, організатор і один із засновників української школи ендокринологів. В. П. Комісаренко продовжив втілення ідей В. Я. Данилевського та О. О. Богомольця, розвинув багато нових напрямів.
З 1986 року директором інституту і керівником відділу патофізіології ендокринної системи став Тронько Микола Дмитрович. Тронько М.Д. є одним з провідних учених-ендокринологів України, педагогом, організатором наукової діяльності, який плідно працює над фундаментальними і прикладними проблемами ендокринології.
Найбільш важливі досягненнями,
які внесли вагомий вклад в сучасну ендокринологію
За період існування установи виконано ряд пріоритетних наукових розробок, що мають важливе значення в галузі теоретичної і практичної медицини. Серед фундаментальних досліджень важливе місце належить проблемі вивчення центральних нейромедіаторних процесів розвитку стрес-реакції за умов патології системи гіпоталамус-гіпофіз- кора надниркових залоз. Отримано нові дані про вміст, обмін, рецепцію в структурах мозку, гіпофізі, надниркових залозах та крові тварин нейромедіаторів різної біологічної природи, про їх участь у центральних та периферичних процесах розвитку стресорної реакції, яка розвивається у здоровому організмі і за умов зміненої функції цієї системи (М. Д. Тронько).
Досліджено нейроендокринні механізми статевої диференціації мозку у самців і самок щурів. Запропоновано нову теоретичну концепцію гормонального медіаторного контролю розвитку нейроендокринної системи мозку та патогенезу його порушень. Доведена головна роль послідовного метаболізму андрогенів і естрогенів у дискретних ділянках мозку в патогенезі ановуляторної неплідності, зумовленої раннім пошкоджуючим впливом андрогенів на незрілу нейроендокринну систему жіночого організму, а також фемінізації мозку самців за умов андрогенної недостатності. Виявлено взаємодію катехолестрогенів з катехоламінами в ЦНС і показано, що в залежності від напряму змін рівня норадреналіну в гіпоталамусі відбувається фемінізація або маскулінізація мозку. Обґрунтовано новий напрямок в медицині — превентивна нейроендокринологія (О. Г. Резніков).
Вивчено фізико-хімічні властивості і біологічну роль специфічних білків плазми крові, які впливають на процеси взаємодії інсуліну і тестостерону з відповідними рецепторами (В. В. Корпачев).
Серед прикладних досліджень найбільш суттєві досягнення пов"язані з розробленням методами комплексного лікування хворих на ендогенний гіперкортицизм з урахуванням особливостей стану гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Визначені віддалені результати лікування методами ходітанотерапії, ендоваскулярної деструкції наднирників і адреналектомії (І.В.Комісаренко).
Встановлено, що одним з ранніх ускладнень у хворих на дифузний токсичний зоб, автоімунний тиреоїдит, рак щитоподібної залози є вторинний остеопенічний синдром (В. А. Олійник).
Досліджені морфологічні характеристики раку щитоподібної залози у дітей та підлітків України після аварії на ЧАЕС, створено банк клініко- морфологічних даних. Важливе значення мають результати проведених імуногістохімічних досліджень щодо залежності експресії тиреоглобуліну, ядерного фактора проліферативної активності, високомолекулярних цитокератинів, ret та met-онкогенів від особливостей гістологічної будови папілярної карциноми (Т.І.Богданова).
Встановлено істотне пригнічення ендокринної функції тимуса, а також функціональної активності гуморальних та клітинних факторів протипухлинного імунітету у дітей та дорослих з доброякісними і злоякісними пухлинами щитоподібної залози (Г. А. Замотаєва).
Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм лікування хворих на рак щитоподібної залози (І. В.Комісаренко, О. В. Епштейн).
Вперше в Україні створена база даних Державного реєстру хворих на цукровий діабет (В.І.Кравченко).
Створено Національний реєстр хворих, які страждають від затримки росту, зумовленої гіпосоматотропінемією (О. В. Большова).
Розроблено методи ранньої діагностики діабетичної нефропатії, уражень печінки, кістково-суглобової системи (В. В. Марков).
Впроваджено в практику лікування хворих на цукровий діабет нові методи лікування: біостимуляція апаром «Біон», препарат «Ізодибут», гемо-поетичні клітини ембріональної печінки людини (А.С.Єфімов).
Досліджена система кровотворення, імунологічна та біологічна дія цитокінів при різних ендокринних захворюваннях (К. П. Зак).
Розроблено технологію виробництва лікувальних засобів на основі L-трийодтироніну, L-тироксину, а також їх комбінації з йодистим калієм для лікування захворювань щитоподібної залози, яка впроваджена на ВАТ «Фармак» (М. Д. Тронько, В. В. Корпачев, Я. Г. Бальон). Налагоджено випуск таблеток L-тироксину (1998). Розроблено метод одержання флуоресцеїну і створено дослідні зразки вітчизняного діагностичного препарату на основі флуоресцеїну для виявлення ранніх стадій діабетичних ретинопатій (Я. Г. Бальон).
Для отримання нових засобів діагностики та лікування гірсутизму, порушень статевого розвитку створено, вивчено та одержано дозвіл на медичне застосування таблеток Ніфтоліду (діагностика гіпогонадизму, лікування раку передміхурової залози) і мазі Ніфтоліду (лікування гірсутизму). Розроблено принципово нові методи лікування ановуляторної неплідності, затримки статевого дозрівання, раку передміхурової залози (О. Г. Резніков).
Інститут проводить широке наукове міжнародне співробітництво з питань, пов’язаних з вивченням впливу наслідків аварії на ЧАЕС на структуру та функцію щитоподібної залози у дітей і підлітків України, які зазнали радіоактивного опромінення. Проекти виконувалися в рамках Комісії Європейського Співтовариства, ВООЗ тощо.
Провідні вчені інституту беруть участь у роботі міжнародних наукових організацій та комітетів та є їх членами (Європейська асоціація вивчення діабету, Американська діабетична асоціація, Європейська тиреоїдна асоціація, Європейська асоціація гематологів, Міжнародна федерація нейроендокринологів, Болгарська асоціація андрологів, Європейське товариство технології тваринних клітин, Міжнародна академія патологів, Міжнародна організація по боротьбі з раком).
|
