Відділ функціональної діагностики

Керівник — Марков Валентин Васильович, канд. мед. наук.

 

Лабораторія функціональної діагностики була організована у 1965 році доктором мед. наук, проф. Поволоцькою Г. М. Великий внесок в організацію та становлення лабораторії внесли доктори мед. наук Безверха Т.П. та Литвиненко А.Ф.

Основним напрямком наукових досліджень було виявлення стану залоз внутрішньої секреції та серцево-судинної системи при ендокринних захворюваннях.

У 1984 році лабораторія була реорганізована і в її коло увійшли всі діагностичні підрозділи: радіонуклідних, біохімічних, гормональних, генетичних, цитологічних, рентгендіагностичних, серцево-судинних досліджень. Керівником лабораторії став доктор мед. наук, проф., член-кор. АМН України Епштейн О.В.

Після аварії на ЧАЕС, поряд з проведенням наукових досліджень, пов’язаних з діагностикою різних ендокринних захворювань, провідне місце в її науковій роботі посідає діагностика захворювань щитовидної залози та післяопераційне лікування хворих, прооперованих з приводу раку щитовидної залози.

Були розроблені сучасні методи ультразвукової діагностики захворювань щитовидної залози і пункційної біопсії її новоутворень з наступним цитологічним, цитохімічним та імуноцитохімічним аналізом.

На основі аналізу комплексних ультразвукових характеристик різних типів новоутворень щитовидної залози вперше виділено 10 ультразвукових симптомокомплексів вузлів, що відповідають певним типам доброякісних та злоякісних пухлин, визначено точний склад їх візуальних елементів. Встановлено, що два ультразвукових комплекси відповідали тільки доброякісним новоутворенням, три — спостерігались як при доброякісній, так і при злоякісній вузловій патології, а п’ять — визначались тільки у хворих із злоякісними пухлинами.

Вперше запропоновані нові маркери для диференціальної діагностики новоутворень щитовидної залози: 17-цитокератин, мікроядра, десмосомальні протеїни, аномальний морфогенез.

В 1996 році (10 років після аварії на ЧАЕС) МНС розпочато будівництво радіологічного корпусу для лікування хворих молодого віку з раком щитоподібної залози відкритими ізотопами йоду (І¹³¹). Тимчасово було відкрито відділення на 5 активних ліжок (проф. О.В.Епштейн). Це дало змогу завершити повний цикл обстеження та лікування хворих на рак щитоподібної залози (ультразвукове обстеження, тонкоголковааспіраційнапункцій на біопсія, цитологічна характеристика, хірургічне лікування, патоморфологічний діагноз, радіойоддіагностика, радіойодтерапія). В 2008 році був переданий в експлуатацію новий корпус відділення радіонуклідної діагностики та терапії з блоком лікування відкритими ізотопами на 10 активних ліжок (максимальне навантаження на ліжко — 300 міліКюрі І¹³¹). Палати для хворих мають автоматизовану систему відео нагляду, дозиметричного контролю, спецвентиляцію та спецканалізацію. В рік в середньому проходять лікування 500 хворих, на гама-камері — більше 1500 обстежених, проведено біля 4000 радіоімунологічних досліджень. Всього проліковано більше 5000 хворих, які на момент аварії на ЧАЕС були дітьми та підлітками і захворіли на рак щитоподібної залози. 550 жінок після комбінованого лікування диференційованого раку щитоподібної залози народили здорових дітей.

За період існування лабораторії було захищено 5 докторських та 14 кандидатських дисертацій. В лабораторії працюють 2 доктори наук та 4 кандидати наук, 10 лікарів вищої категорії. Співробітниками лабораторії опубліковано більш ніж 700 наукових праць, видано 13 монографій, 10 методичних рекомендацій, одержано 11 патентів.